Методом класичної молекулярної динаміки розраховано енергетичний стан нанокластера аустеніту обраного розміру системи Fe-C. Розрахунки показують, що рух вуглецю як домішки впровадження є енергетично вигіднішим у напрямку поверхні в незавершену октапору і тому його треба розглядати як один з можливих механізмів реалізації висхідної та зернограничної дифузії і перерозподілу легувальних елементів на поверхні та межах зерен з утворенням нових фаз.

аустеніт, нанокластер, дифузія, рухомість, молекулярна динаміка, октапора, поверхнева енергія, аустенит, нанокластер, диффузия, подвижность, молекулярная динамика, октапора, поверхностная энергия